Головна » Статті » Огляд ігор

Alone in the Dark: Illumination
Дивно, з якою маніакальною наполегливістю деякі розробники рубають сук, на якому сидять. Сама назва Alone in the Dark передбачає повне і дуже нервове самотність посеред темряви, монстрів і різноманітних кошмарів. Однак творці нової частини знаменитого колись «ужастика» навіщо перетворили гру в кооперативний екшен, в якому розстрілювати хочеться не прущ з усіх боків чудовиськ, а самих розробників...

У героїв практично немає навичок і здібностей, орієнтованих саме на командну взаємодію.

Четверо в темряві

Ми вже розповідали про те, що Alone in the Dark: Illumination, перша за 7 років гра у відомої серії, відправляє нас в покинутий шахтарське місто в штаті Вірджинія. Після повені залишили місцеві жителі, і тепер там оселилася Темрява, яка вбиває все живе. З темряви лізуть монстри, які бояться тільки вогню і світла. Тому постійно доводиться включати якісь ліхтарі і лампи, розпалювати багаття в бочках — лише на світлі ваші кулі зможуть заподіяти шкоди ворогам.

Сюди приїжджають чотири різних героя — кожен зі своїх причин. Відьма Селестія виконує доручення свого магічного ордену, інженер Габріела хоче розібратися в причинах загибелі її батька, який працював у місцевій шахті, священик Гігер прибув за завданням Ватикану, щоб знайти якийсь важливий релігійний артефакт. А мисливець Тед Карнбі, нащадок головного героя самої першої гри серії, веде власне розслідування трапилася тут катастрофи.

У кожного з них свій набір зброї і здібностей. Так, відьма підбадьорює ворогів електричними розрядами та кидається в них кульовими блискавками, священик обрушує на монстрів караючий світло з небес і заряджає патрони свого револьвера праведним вогнем, інженер може використовувати якийсь механічний бумеранг, дробовик і портативні турелі. А мисливець стріляє з двох рук, спритно звертається з автоматом і періодично пускає в справу вогнемет.

Одна нудьга на чотирьох

У повній версії можна грати і одному, вибравши на старті будь-якого з чотирьох персонажів. Однак Illumination розрахована насамперед на спільне проходження. В «синглі» постійно напираючій з усіх боків чудовиська перетворюють гру в відвертий мазохізм — особливо не допомагають ні розведені багаття, ні включені лампи, ні закриті двері за спиною. Тому доводиться тікати з усіх ніг, намагаючись скоріше виконати завдання, або ж раз за разом гинути, забравши з собою якомога більше ворогів — це дозволяє «прокачуватися», набирати рівні і покращувати характеристики.

Стрілянина тут реалізована так само незрозуміло, як і все інше.

У кооперативі, звичайно, все відбувається бадьоріше, особливо при грамотній координації та командній роботі. Шкода, охочих зіграти по Мережі, м'яко кажучи, не дуже багато. Воно й зрозуміло: в мультіплеере теж все досить швидко надоїдає. Вороги тупі і мало відрізняються один від одного, завдання примітивні (дістатися до ліфта, активувати генератор, зібрати батареї, мотки дроту, вибухівку і так далі), історія, якщо її так можна назвати, подається скупими рядками тексту, виразної режисурою і не пахне. Загалом, явно не Left 4 Dead... Плюс баги, все така ж жахлива оптимізація, крива анімація, незручне управління і періодично застряють в монстрів або текстурах персонажі — з часів бета-версії розробники так толком нічого і не виправили. Хіба що якість картинки трохи підтягнули.
 
***

Незважаючи на шквал критики під час бета-тесту, студія Pure FPS не відклала реліз і не стала нічого міняти. У підсумку, здається, саме Illumination остаточно доб'є серію Alone in the Dark. Ми отримали гру, в якій потрібно не бродити і лякатися на самоті, а вчотирьох битися з примітивним гейм-дизайн, нудьгою, одноманітністю і численними технічними огріхами.

Плюси: чотири різних героя зі своїми здібностями і біографією.
Мінуси: жахлива реалізація всього і вся — від анімації до управління; примітивний дизайн рівнів; немає чіткого сюжету; одноманітні завдання.

Категорія: Огляд ігор | Додав: 25.11.2016
Переглядів: 304 | Рейтинг: 0.0/0


Всього коментарів: 0
avatar